воротар

воротар
-я́, ч.
1) Сторож біля воріт.
2) Член спортивної команди (футбольної, хокейної і т. ін.), який захищає ворота; голкіпер.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужен реферат?

Смотреть что такое "воротар" в других словарях:

  • воротар — (член спортивної команди), ґолкіпер …   Словник синонімів української мови

  • воротар — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • Бабенко, Дмитрий Олегович — Дмитрий Бабенко …   Википедия

  • буліт — у, ч. У грі в хокей – штрафний удар, що його відбиває лише воротар, без захисників …   Український тлумачний словник

  • ворітник — а, ч., рідко. Те саме, що воротар 1) …   Український тлумачний словник

  • воротарка — и, розм. Жін. до воротар …   Український тлумачний словник

  • воротарський — а, е. 1) Належний (властивий) воротарю. 2) Прикм. до воротар …   Український тлумачний словник

  • голкіпер — а, ч. Те саме, що воротар 2) …   Український тлумачний словник

  • пенальті — с., невідм. У грі в футбол – штрафний удар з відстані в одинадцять метрів, який відбиває лише воротар без захисників; одинадцятиметровий удар …   Український тлумачний словник

  • сторож — 1) (особа, яка охороняє кого / що н.); вахтер, шве[а]йцар, портьє, консьєрж (черговий сторож біля входу в установу, підприємство, житловий будинок тощо); воротар (сторож біля воріт); калатальник, дід (сторож у садку, на баштані тощо) Пор.… …   Словник синонімів української мови

Книги



Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»